«Те перестань, це не так уже й важливо», «Переймаєшся через дурниці» — такі слова начебто буденні, але чи можуть вони боліти?
Форми бувають різні:«Ти цього не зрозумієш…», «Я просто жартую, чому ти все так близько до серця сприймаєш?..», «Ну ти ж завжди так робиш, чого тут дивуватись?», «Ти знову драматизуєш…», «Та кому цікаві ці твої штуки?..», «Ну, це ж твоя проблема, розберешся…», «Та ну, в інших все набагато складніше, а ти скиглиш…»
До речі, знецінення не завжди кричуще і не завжди проявляється в словах. Іноді це тихий підкоп під самооцінку партнера, коли його почуття або думки подаються як незначні, натомість на перший план виставляється певна невербальна демонстративна реакція: смішки, раптові сльози, хмикання, закочування очей, зміна фокусу уваги на щось інше, окрім ваших слів. Така форма знецінення є не менш токсичною, ніж вербальна.
Знецінення чужих емоцій зазвичай є проявом незадоволеності власним життям, неприйняття себе чи страху перед сильними переживаннями. Люди знецінюють не лише тому, що не вміють співпереживати, а й щоб приховати власні проблеми: із самооцінкою, розумінням власної цінності, незадоволеними потребами у прийнятті та безумовній любові.
Загалом, можна умовно виділити наступні причини знецінення:
Заздрість. Уміння радіти успіхам інших — це не вроджена риса, а набута навичка, і не кожен може нею похизуватися. Якщо людина сама не може досягти успіху, але бачить, як це вдається іншим, виникає спокуса принизити їх, а не аналізувати власну неспроможність.
Самозахист. Не всі готові переживати сильні емоції. Щоб уникнути емоційного потрясіння, активується своєрідний механізм захисту, яким є знецінення.
Спроба мотивувати або розвинути дисципліну. Часто знецінення (особливо з боку керівників чи батьків) є незграбною спробою мотивувати. Люди, виховані в дусі «а слабо?», вірять, що знецінення розпалює командний дух чи сприяє самодисципліні.
Страхи та травми. Знецінення проблем близьких, як-от «розслабся, це дурниця», може свідчити про те, що людині важко спокійно спостерігати за чужими стражданнями. Вона хоче дистанціюватися від неприємних емоцій.
Самоствердження. Деяким людям важко змиритися з тим, що хтось успішніше справляється із чимось. Вони прагнуть довести, що успіхи інших нічого не варті.
Чому це токсично? Здається, ну, не слухає, ну, хмикає або «ну, він такий, вона така». Такі «дрібниці»можуть здаватися несуттєвими, але з часом вони створюють відчуття, що твої думки або почуття не мають значення. Це не лише засмучує і згодом викликає сумніви в собі, а й поступово руйнує емоційний зв’язок і довіру у стосунках.
Як розпізнати токсичне знецінення? В принципі, просто, якщо відстежувати свої відчуття. Коли відбувається знецінення емоцій, ви можете відчувати:
· відсутність підтримки;
· явну або приховану критику;
· нещирість, помічаєте заздрість до вас;
· брак поваги та довіри;
· що вас не слухають або не приймають ваші слова до уваги.
Наслідки знецінення
Незалежно від причини, знецінення завжди є руйнівним. Воно змушує сумніватися в собі, викликає почуття провини, заважає насолоджуватись життям, руйнує відносини. Адже справжня близькість неможлива без уваги і поваги один до одного.
В разі регулярного знецінення варіантів розвитку подій небагато. Партнер, якого постійно знецінюють, буде накопичувати напругу в собі, що призведе до нервових зривів або фізичних захворювань без очевидних причин. Неконтрольовані спалахи гніву, плач або крик принесуть лише короткочасне полегшення.
Залишати знецінення без уваги не можна. А ось що можна і треба робити:
Пам’ятати, що ваші думки і почуття — важливі. Ваші успіхи, навіть невеличні, — значущі і цінні.
Якщо вас критикують, прикриваючись мотивуванням або бажанням «добра», твердо, але впевнено кажіть про те, що те, що ви відчуваєте, робите або плануєте — важливо.
Просто в обличчя людині кажіть, що подібні висловлювання або поведінка вам неприємні. Ви маєте на це право.
Пильнуйте свої кордони і не допускайте порушення їх тими, хто намагається це зробити.
Якщо не справляєтеся самотужки, зверніться за консультацією до психолога, щоб отримати інструменти для «самозахисту» і здорового спілкування.
P.S. А ще, коли читатимете цю статтю, зробіть самоперевірку: чи не присутнє часом знецінення у вашій поведінці в стосунках з вашим партнером? Просто так, про всяк випадок…
Comments